Пам"ять про Бабин Яр
27.09.2016 року в 6-А класі відбувся «Урок пам’яті трагедії Бабиного Яру та «бабиних ярів» України», на якому була присутня Наталія Леонідівна Герасименко, яка є членом хмельницького благодійного фонду «Хесед Бешт».
Пам'ять про Бабин Яр- це наріжний камінь. Минуле – це тягар, а пам'ять – це факел по дорозі у майбутнє. Із історії (Бабин Яр – історична місцевість, що являє мережу глибоких ярів завдовжки 2,5 км, які простяглися в напрямку Куренівки – до Кирилівської церкви, оточені з одного боку пустирем і урочищем, з другого – Лук’янівським цвинтарем. Перша згадка — у 1401 р., коли володарка цієї землі жінка-шинкарка (баба) продала її Домініканському монастирю. У XV—XVII ст. згадується також як урочище Бісова баба чи Шалена баба. У перші дні нацистської окупації Києва у місті розпочалися масові розстріли радянських військовополонених і мирних громадян. 22 вересня 1941 р. першими жертвами страт у Бабиному Яру стали військовополонені Червоної армії. За німецькими звітами, 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно майже 34 тис. жителів Києва єврейської національності...)
У 2016 році виповнилася 75-та річниця трагічних подій Бабиного Яру. Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі, Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Організатори звернули увагу учнів не тільки на трагедію знищення, але й на опір нацистським катам та спасіння переслідуваних. Україна займає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу, які з ризиком для власного життя та життя своїх рідних, дітей рятували євреїв від нацистського геноциду. Подвиг цих українців є прикладом справжнього героїзму, важливим моральним уроком історії Голокосту.